Прийнято

на тридцятому пленарному засіданні

Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД

(Постанова N 30-9 від 3 квітня 2008 року)

Цей Закон встановлює основи правового регулювання благодійної діяльності, визначає можливі форми її підтримки органами державної влади та органами місцевого самоврядування, особливості створення та діяльності благодійних організацій з метою широкого розповсюдження і розвитку благодійної діяльності.

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про меценатство і спонсорство

1. Законодавство про меценатство і спонсорство грунтується на відповідних положеннях конституції, цивільному кодексі, законодавстві про культуру, інших законах і інших нормативно-правових актах держави, яка прийняла цей Закон.
2. Загальновизнані принципи і норми міжнародного права, міжнародні договори в сфері меценатства і спонсорства є складовою частиною правової системи держави.

Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 2. Основні поняття, що застосовуються в цьому Законі

Благодійна діяльність — здійснення фізичними, або юридичними особами добровільної діяльності з безкорисливій (Безоплатній або на пільгових умовах) передачі громадянам або юридичним особам майна, у тому числі грошових коштів, безкорисливого виконання робіт, надання послуг, надання іншої підтримки.

Благодійники — особи, що здійснюють благодійні пожертвування у формі безкорисливій (безоплатній або на пільгових умовах) передачі у власність майна, у тому числі грошових коштів та (або) об'єктів інтелектуальної власності, наділення правом володіння, користування і розпорядження будь-якими об'єктами права власності, виконання робіт, надання послуг.

Меценат — фізична або юридична особа, безоплатно передаюча кошти (фінансові, матеріально-технічні) для збереження та розвитку культурного надбання держави у формах, які визначаються національним законодавством.

Меценатство — сфера соціальної активності, пов'язана з підтриманням і розвитком об'єктів культури, видів професійної культурної діяльності (культура, мистецтво, наука, освіта,
просвіта, спорт), що становлять культурне надбання. Під меценатством розуміється безкорислива безоплатна допомога громадянам або юридичнии особам у сфері мистецтва, науки, культури, освіти, спорту, що виражається в передачі іншим громадянам або юридичним особам майна та (або) грошових коштів.

Об'єкти меценатства — фізичні об'єкти культурної спадщини, установи культури, заходи, на які спрямована фінансова або матеріально-технічна підтримка. Об'єкти меценатської діяльності повинні входити до складу відповідних цільових федеральних програм, затверджених урядом держави.

Одержувачі меценатської підтримки — фізичні або юридичні особи, що здійснюють професійну діяльність, пов'язану з збереженням і розвитком культурного надбання на кошти, забезпечувані меценатом.

Під учасниками спонсорської діяльності розуміються фізичні та юридичні особи, що здійснюють благодійну та спонсорську діяльність, в тому числі за допомогою підтримки наявної або створення нової благодійної організації, а також фізичні та юридичні особи, в інтересах яких здійснюється зазначена діяльність.

Спонсори — юридичні або фізичні особи, що здійснюють пожертвування і спонсорську підтримку у відповідності з цілями, передбаченими в законі, у формі:

1. безкорисливого (безоплатно або на пільгових умовах) наділення правами володіння, користування і розпорядження будь-якими об'єктами права власності, в тому числі грошовими коштами і (або) об'єктами інтелектуальної власності;
2. безкорисливого (безоплатно або на пільгових умовах) виконання робіт, надання послуг спонсорами — юридичними особами.

Користувач спонсорської підтримки — будь-яка юридична особа, не має на меті отримання прибутку, і будь-яка фізична особа, яка здійснює або буде здійснювати діяльність з метою, передбачених законом.

Глава II. Меценатської діяльності

Стаття 3. Предмет регулювання меценатської діяльності

Предметом регулювання меценатської діяльності є:

• Відносини у сфері меценатства;
• Розмежування компетенції та відповідальності між органами державної влади та органами адміністративно-територіальної освіти щодо меценатів і меценатської діяльності;
• Створення правових гарантій для вільного функціонування та розвитку меценатської діяльності;
• Визначення прав, обов'язків, повноважень і відповідальності фізичних і юридичних осіб в області меценатства, а також правове регулювання їхньої участі в процесах збереження та розвитку національного культурного надбання.

Стаття 4. Основні цілі меценатства

Меценатство є важливим чинником збереження та розвитку національного культурного надбання. Його метою є:

• Формування умов для збереження та розвитку національного культурного надбання, підтримання його престижу на світовому рівні;
• Реалізація пріоритетних програм (проектів) збереження і розвитку національного культурного надбання;
• Підтримка професійної діяльності в галузі культури, мистецтва, науки, освіти, спорту, а також окремих діячів культури.

Глава III. СУБ'ЄКТИ меценатської діяльності

Стаття 5. Суб'єкти меценатської діяльності

1. Меценатом як суб'єкт меценатської діяльності є фізична або юридична особа, яка передає безоплатно фінансові або матеріально-технічні засоби одержувачу меценатської підтримки з метою збереження та розвитку культурного надбання держави.
2. Одержувачами меценатської підтримки є фізичні або юридичні особи, що здійснюють професійну діяльність з збереженню та розвитку культурного надбання відповідно з пріоритетами, встановленими урядом або органами державної влади. Одержувачем меценатської підтримки не можуть бути державні органи управління та контролю.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як юридичні особи та їхні працівники не мають права здійснювати меценатську діяльність і отримувати меценатську підтримку.
4. Положення цього Закону поширюються на суб'єктів меценатства, що оформили свої відносини відповідним договором, складеним відповідно до чинного законодавства.
5. Органи державної влади не можуть перешкоджати суб'єктам меценатства в свободі вибору напрямків і способів меценатської діяльності.

Глава IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ меценатської діяльності

Стаття 6. Форми меценатської діяльності

1. Форма і зміст меценатської діяльності визначаються меценатом і одержувачем меценатської підтримки і оформляються договором, складеним відповідно до чинного законодавством.
2. До видів діяльності, щодо яких надання підтримки не може вважатися меценатством, належать усі форми самодіяльності, всі форми масової культури, форми діяльності, пов'язані з благодійністю, форми діяльності, що приносять прибуток.

Стаття 7. Порядок оформлення договірних відносин між меценатом і одержувачем меценатської підтримки

1. Договір між меценатом і одержувачем меценатської підтримки оформляється в письмовому вигляді і підлягає нотаріальному посвідченню. Угоди з землею та іншим нерухомим майном підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому національним законодавством.
2. Права та обов'язки Договірних Сторін виникають з моменту нотаріального посвідчення договору або державної реєстрації договору, якщо інше не передбачено національним законодавством держави.
3. Недотримання зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті вимог тягне за собою недійсність укладання угоди та анулювання податкових та інших пільг, передбачених цим Законом для меценатів і об'єктів меценатської підтримки.

Стаття 8. Загальні вимоги до отримання меценатської підтримки

1. Відбір об'єктів, а також виділення фізичних і (або) юридичних осіб в якості одержувачів меценатської підтримки проводиться за особистим смаком мецената відповідно до вимогами цього Закону.
2. При наданні меценатської підтримки фізичній особі протягом терміну, що перевищує один місяць, ця особа підлягає обов'язковому соціальному і пенсійному страхуванню, здійснюваному меценатом в порядку, встановленому для страхування працівників, якщо інше не передбачено національним законодавством держави.

Глава V. ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ Меценатської діяльності

Стаття 9. Державні гарантії прав громадян в області меценатства

1. Громадянам держави гарантується можливість надавати і приймати меценатську підтримку у встановлених цим Законом формах незалежно від національності, соціального походження, місця проживання, віросповідання, майнового положення, наявності судимості, приналежності до громадських організацій (об'єднанням), крім громадських організацій екстремістського толку або які пропагують насильство та тероризм.
2. Посадові особи, що перешкоджають реалізації прав громадян і юридичних осіб на здійснення меценатської діяльності та отримання меценатської підтримки, несуть відповідальність у відповідно до національного законодавства.
3. Органи державної влади та органи виконавчої влади адміністративно-територіального утворення надають меценатам і особам (організаціям), зацікавленим в отриманні меценатської підтримки, інформацію про стан справ в області збереження та розвитку культурного надбання.
4. Органи державної влади мають право ознайомитися з ходом і змістом робіт, що виконуються на основі меценатської підтримки в унітарних підприємствах та державних установах.

Стаття 10. Повноваження держави в підтримці меценатської діяльності

До повноважень держави в підтримці меценатської діяльності належать:

• Встановлення податкових пільг для меценатів і контроль за їх дотриманням;
• Встановлення та присудження почесних звань та державних нагород для меценатів.

Стаття 11. Повноваження адміністративно-територіальної освіти в підтримці меценатської діяльності

До повноважень адміністративно-територіальних утворень в підтримці меценатської діяльності відносяться утворення, що перебувають у сфері їх компетенції:

• Встановлення регіональних податкових пільг для меценатів і контроль за їх дотриманням;
• Встановлення та присудження почесних звань та нагород для меценатів;
• Встановлення порядку увічнення імені мецената на об'єктах меценатської діяльності.

Стаття 12. Державні гарантії стимулювання меценатської діяльності

1. Державною гарантією стимулювання меценатської діяльності є податкові та інші пільги, що поширюються на меценатів відповідно до національного законодавства.
2. Податок на прибуток мецената — юридичної особи при фактично вироблених витратах і витратах за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні мецената, зменшується на суми витрат мецената, що направляються у вигляді добровільних пожертвувань і внесків для реалізації діяльності щодо збереження та розвитку культурного надбання. Не оподатковувана податком частка прибутку, що спрямовується на ці цілі, не обмежується.
3. Від податку на додану вартість звільняються роботи та послуги, що виконуються в період реалізації умов договору між меценатом і одержувачем меценатської допомоги, якщо кошти, направляються меценатами (юридичними та фізичними особами) на здійснення цих робіт і послуг, складають не менше 40% від вартості цих робіт і послуг.
4. Податок на майно меценатів (юридичних та фізичних осіб) не стягується з будівель,  споруд, приміщень, переданих меценатами на безоплатних засадах одержувачам меценатської підтримки в дар і з метою реалізації діяльності по збереженню та розвитку культурного надбання.
5. Сукупний дохід, отриманий фізичними особами в оподатковуваний період, зменшується на суми, що перераховуються на підтримку програм (проектів) щодо збереження та розвитку культурного надбання.
6. При переміщенні через митний кордон товарів, призначених для цільових добровільних безоплатних пожертвувань на здійснення меценатської діяльності, меценатам (Фізичним і юридичним особам) надається пільговий порядок оподаткування, що включає повне або часткове звільнення від митних зборів, податків і зборів.
7. Право мецената на податкові та інші пільги, встановлені законодавством держави, набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення договору або державної реєстрації договору між меценатом і одержувачем меценатської підтримки та припиняється після закінчення терміну договору або з моменту вступу законної сили рішенням суду про визнання договору недійсним.

Стаття 13. Порядок державного фінансування одержувача меценатської підтримки

Меценатська підтримка не є підставою для скорочення державного фінансування одержувача меценатської підтримки.

Глава VI. Спонсорська діяльність

Спонсорська діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами добровільно на прохання особи і полягає в надання йому фінансових і матеріальних засобів для підтримки заходів громадського значення.

Для цілей цього Закону не визнається спонсорською діяльністю взаємне надання фінансових і матеріальних засобів фізичними або юридичними особами.

Не є благодійною діяльністю напрямок грошових та інших матеріальних засобів, надання допомоги в іншій формі юридичним особам, що переслідують мету отримання прибутку, підтримка політичних партій та інших суспільно-політичних організацій.

Стаття 14. Цілі спонсорської діяльності

1. Спонсорська діяльність здійснюється з метою:

• Фінансування програм і заходів у галузі науки, культури, релігії, освіти, літератури, мистецтва, спорту, охорони здоров'я, опіки та піклування, соціального захисту та соціального забезпечення населення, захисту материнства і дитинства, підтримки молоді;
• Фінансування програм і заходів в галузі охорони навколишнього середовища та благоустрою вулиць, парків та інших громадських місць;
• Фінансування програм і заходів в галузі охорони та реставрації пам'яток історії, природи, архітектури, культури та мистецтва;
• Фінансової та матеріальної підтримки благодійних організацій, соціальних і медичних установ, творчих спілок, організацій, які займаються питаннями культури, та інших організацій, що здійснюють заходи громадського значення;
• Фінансування інших програм і заходів громадського значення.

2. Спонсорська діяльність не може здійснюватися на кошти, отримані з бюджету.

3. У разі якщо спонсорство здійснюється шляхом надання матеріальних цінностей, то в договорі про спонсорську підтримки реальна вартість цих цінностей визначається на момент передачі їх користувачеві.

Стаття 15. Законодавство про спонсорську діяльність

1. Законодавство про спонсорську діяльність складається з відповідних положень конституції держави, громадянського кодексу, цього Закону та інших, прийнятих відповідно до них, нормативних актів.
2. Норми, що містяться в інших нормативних актах, що стосуються благодійної та спонсорської діяльності, не повинні суперечити цьому Закону.
3. Якщо міжнародним договором, однією із сторін якого є держава, встановлено інші норми, ніж передбачені цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору.

Стаття 16. Право на здійснення спонсорської діяльності

1. Фізичні та юридичні особи мають право безперешкодно здійснювати спонсорську діяльність на принципах добровільності та свободи вибору її цілей, передбачених цим Законом.

2. Фізичні та юридичні особи мають право здійснювати спонсорську діяльність:

• Індивідуально або шляхом об'єднання;
• Без створення спеціальної організації.

3. Ніхто не має права обмежувати свободу вибору передбачених цим Законом цілей спонсорської діяльності та форм її здійснення.

Глава VII. ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ Спонсорської діяльності

Стаття 17. Підтримка спонсорської діяльності центральними і місцевими органами державної влади

1. Захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб — учасників спонсорської діяльності гарантується і забезпечується державою.
2. Посадові особи, що перешкоджають реалізації права фізичних та юридичних осіб на здійснення спонсорської діяльності, несуть відповідальність відповідно до національного законодавством.

Стаття 18. Податкові пільги

1. Особи, що здійснюють спонсорську діяльність, підтверджену документально, користуються податковими пільгами, передбаченими національним податковим законодавством.
2. Порядок ввезення в державу і вивезення з держави матеріальних засобів в спонсорських цілях встановлюється урядом держави.

Стаття 19. Умови надання податкових пільг

Умови надання податкових пільг встановлюються податковим кодексом

Стаття 20. Контроль спонсорської діяльності

1. Контроль законності спонсорської діяльності здійснюється державними податковими органами.
2. Спонсори, які направили фінансові та матеріальні кошти на конкретні цілі, має право отримувати інформацію та здійснювати контроль за їх використанням.

Стаття 21. Гласність спонсорської діяльності

Спонсори мають право доводити до відома громадськості через засоби масової інформації мети благодійної допомоги та спонсорської підтримки та інформацію про користувачів. Ця інформація може бути поширена тільки за згодою благодійної організації і спонсора.

Стаття 22. Спонсорська діяльність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних і міжнародних організацій на території держави

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні та міжнародні організації мають право виступати учасниками спонсорської діяльності на території держави відповідно до цього Закону.

Джерело: Модельний закон  про меценатство і спонсорство